Ліквідатор
У захисті убогім ліквідатор
Прогресу полум’я іде гасить.
Іде на смерть, немовби гладіатор,
Він вибрав згинуть, хоч хотілось жить…
Він почесті і слави не чекає,
За вчинок свій одержить міді смак.
Шматки графіту він збирає
Руками, що чорніють на очах.
Не просять мертві пам’яті людської,
І не о тім останні їх були думки.
За те вмирали Прип’яті герої,
Щоб людство двічі не робило помилки.
Учень групи № 319
Хмельницького ВПУ№4
Подгурський Тимофій
Чорнобильська трагедія
Радіація, паніка, смерть і руїна,
Ще одне лихо терпить Україна,
Вибух гучний серед ночі лунає,
Та що там насправді, ніхто ще незнає.
А через кілька днів, вже після параду,
Президент розкриває свою хитру зраду.
Людям відразу потрібно тікати,
Та дав президент наказ свій «чекати».
І хоч сталось це вже дуже давно,
Та наслідки чутно до тепер все одно.
Минули місяці, роки вже минули,
Та люди й досі про це не забули.
Загинули люди, і гинуть іще,
За тими загиблими сліз море тече.
Молімося люди, молімо ж ми Бога,
Щоб більше на світі не було такого.
Учень групи №103
Хмельницького ВПУ№4
Андріюк Олег
Робота учня 201 групи Хмельницького ВПУ№4 Хміля Ярослава